Концово
с. Концово
КОАТУУ: 2124887402
Населення: 1278 чол.
Поштовий індекс: 89423
Поселення ймовірно виникло в XIII або в першій половині XIV ст. Село перебувало у власності родини Конц — Концгаза до другої половини XVI ст., коли перейшло у власність Невицького домену Другетів.
В 1427 році залежні селяни Концова були оподатковані від 8 порт (окрім господарства кенийза). На 1599 рік у селі нараховувалось 19 кріпацьких господарств, що дозволяло вважати Концовим селом середньої величини. На початку XVIII ст. в селі облікувалось 18 залежних селянських господарств. Літописи вперше згадують його в 1348 році, пназивають Kecsefelde.
Джерела XVIII ст. вважають Концово мадярським селом.
До 1582 року село вже мало власником Гомоная (Другета), і таким чином належало до замку Унгвар. У 1612 р. Іштван Гомонай, передав село у власність родинам Homokot та Konczházát.
Колесо історії і розвитку села виявило його нових власників: сім'ї Санісло, Гергель, Хомокай, Берчені. Від сім'ї Хомокай на схід від села Кецефелде, що з часом стало називатися за прізвищем його першого власника, Концгаз, закріпилася власна назва ще одного села, Холмок, очевидно за прізвищем одного з пізніших співвласників села Концгаз, Гомокай.
Населяють село переважно угорці. В 1940 р. в селі було 317 римо-католиків, 186 греко-католиків, 19 реформатів.
В селі компактно проживають роми.
Концово Ужгородський район
Церква Успіння пр. богородиці. 1906. (УГКЦ)
Очевидно, 1906 рік є роком освячення вже повністю закінченої та прикрашеної церкви, бо в 1888 р. у пресі повідомлялося про спорудження церкви в Концові та її освячення 2 вересня. Боковий фасад мурованої базилічної церкви був пошкоджений під час Другої світової війни.
Церкву зняли з реєстрації діючих храмів у 1953 р. і перетворили на склад. Барокову вежу зруйнували в кінці 1970-х років. Довкола церкви набудували металеві конструкції та бараки, що справляло дуже гнітюче враження.
Населяють село переважно угорці. В 1940 р. в селі було 317 римо-католиків, 186 греко-католиків, 19 реформатів.
6 серпня 1995 р. біля зруйнованої церкви о. Олександр Леґеза провів першу, після більш ніж 40-річної перерви, службу.
У 1996 р. місцевий майстер Василь Юрець відбудував вежу храму.
Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 47.
