Коли саджають уквітчані дерева

Дата: 26.07.2023 10:59
Кількість переглядів: 117

На Закарпатті зняли кінострічку про давній весняний обряд виявлення почуттів хлопця до дівчини, який побутує в селі Сторожниця

Великий зал будинку культури заповнено по вінця. Відбувається прем’єра стрічки, розмови про яку ось уже місяць ширяться селом і яка багатьом  тут нагадає про їхню юність та місцеву традицію. Люди старшого покоління хочуть перенестися в ті часи, а сьогоднішні дівчата й хлопці — побачити на екрані, як це було. На показі в селі Сторожниця побував і кореспондент «Урядового кур’єра».

 

Актори-аматори на сцені будинку культури відтворили народний звичай маяліш, який увійшов до скарбниці української нематеріальної культурної спадщини. Фото надав автор

Традиція має жити

У цьому селі, яке входить до Холмківської територіальної громади на Ужгородщині, завжди жили словаки, і тут народне дійство, коли юнаки приносять і встановлюють біля подвір’їв дівчат прикрашені стрічками деревця, називається «маяліш». Усім було цікаво, як змогли відобразити традицію автори стрічки.

Ще до початку перегляду присутні в залі жваво обговорювали, як це колись відбувалося. «Тоді люди були скромніші і цнотливіші, ніж тепер. Виказувати свої почуття й зізнаватися в коханні з такою легкістю, як сьогодні в молоді, було не заведено, але ось такими символічними і красивими вчинками юнаки заявляли про себе, про свої почуття, — розповідала пані Ганна. — І то був не просто вчинок, а дійство, на яке треба було відважитися і над яким потрудитися: зрубати молоде деревце, прикрасити його, а вночі принести до будинку дівчини й непомітно там прив’язати до хвіртки чи воріт».

Чи здогадувалася та, котрій приносили маяліш? Звичайно. І чекала, гордилася з цього. Декому приносили по два й більше маялішів.

Авторка ідеї стрічки «Маяліш» — очільниця відділу культури Холмківської територіальної громади Леся Дубенко. Вона розповіла, що спочатку замислила вокально-хореографічну постановку давньої овіяної романтикою традиції. Щоб утілити задум, ще перед війною зібралися разом аранжувальник і виконавець народних мелодій Володимир Короленко, диригентка Олена Кириленко, постановник танців заслужений працівник культури України Михайло Шутєв, ще кілька знаних у культурі людей. Розпланували, що і як робити. Але… Уже через два дні плани зруйнувало російське окупаційне вторгнення, тож задум довелося відкласти. Осередки культури Холмківської ОТГ в той час стали волонтерськими пунктами.

«Коли ми всі навчились жити в умовах війни, влаштованої російськими агресорами, вирішили, що маємо розвивати культуру в селах громади. Тоді ж почали заробляти кошти для ЗСУ. Гурти «Арніка», «Рапсодія», «Наша файта», «Ужанка» збирали гроші в торговельному центрі, влаштували «Колядницький батальйон», взяли участь в акції «Музика на шапку», виступали перед воїнами в лікарні. Як можемо допомагаємо нашій країні й армії», — розповідала Леся Дубенко.

До втілення давнього задуму в Сторожниці повернулися, коли на Закарпатті оголосили конкурс на висвітлення елементів нематеріальної культурної спадщини. У вимогах конкурсу йшлося не про стрічку, а лише про те, щоб фото- й відео-матеріалами висвітлити традицію, відтак зафіксувати її в регіональному реєстрі нематеріальної культурної спадщини. Холмківські аматори вирішили зняти кінострічку.

Взялися професійно

Показ стрічки в переповненому будинку культури Сторожниці підтвердив, що цей крок був правильним. А інтерес і бурхливі оплески, якими після 20-хвилинного перегляду на одному подиху глядачі нагородили авторів, засвідчив про творчий успіх. Під час обговорення відзначали вмілу обробку народних мелодій для народних колективів «Арніка» та «Рапсодія», здійснену Володимиром Короленком. Дякували за танці, які з «Нашою файтою» підготувала її керівниця Мирослава Огразанська. Вона й ретельно (щоб зберегти місцеву автентику!) підібрала національне вбрання учасниць хореографічного колективу. Відзначали добру гру юних виконавців — учасників гуртка «Театральний корифей», що діє при Сторожницькому будинку культури.

Стрічка вдалася і завдяки директорові цього закладу Йосипові Посипанці. Етнічний словак, він виступив і як режисер, і як упорядник текстів словацькою, підготував українськомовні титри, якими супроводжуються кадри на екрані. «Так зробили, щоб не погрішити проти правди, адже в багатьох сім’ях тут розмовляють словацькою, і для місцевих ця мова асоціюється з маялішем», — зауважив пан Йосип.

«Традиція, коли юнаки в ніч із 31 квітня на 1 травня виставляють дерево перед будинком дівчини, яка їм подобається, порівняно недавно існувала в багатьох населених пунктах Закарпаття, тепер залишилася лише в деяких, — зазначила в обговоренні виконувачка обов’язків Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук. — Саме через це важливо відтворити та зафіксувати її. Але не лише через це стрічка «Маяліш» заслуговує на увагу. Її ще й подано у вигляді художнього твору: задіяно акторів-аматорів, зйомки проходили в різних локаціях і навіть уночі, коли хлопці обирають і зрубують деревце, котре принесуть до будинку дівчини. Усе це додає яскравості, пожвавлює дійство. Дуже добре вписалися в канву стрічки виступи народних колективів зі словацькими піснями й танцями».

Насамкінець. Через кілька днів після презентації стрічки підбито підсумки обласного конкурсу нематеріальної культурної спадщини «Збережімо традиції краю». Третє місце із врученням подарункової картки на товари одного з відомих торгових центрів за відображення весняної традиції села Сторожниця журі присудило Холмківській територіальній громаді. Стрічку «Маяліш» тепер можуть переглянути всі охочі.

Матеріал взято з https://ukurier.gov.ua/uk/articles/koli-sadzhayut-ukvitchani-dereva


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних