Служив у Французькому легіоні, але вирішив захищати Україну
У селі Коритняни в Ужгородському районі встановили меморіальну дошку розвіднику Закарпатської 128-ї бригади Святославу Сойку. Її розмістили на будинку, у якому він жив з батьками з 1994-го до 2004-го року. 32-річний Святослав Сойко загинув 24 березня 2022 року у боях з російськими окупантами.
Ідея зробити пам’ятну дошку саме на цьому місці належить мамі Святослава Ользі.
"Все забувається. І тому мені захотілося, щоб пам’ять залишилася. Я вважаю, що він реально зробив великий внесок, бо він міг не бути на цій війні. Але він зробив свій вибір. Він приїхав і став на захист України. І тому люди, які тут проживають, повинні пам’ятати і не забувати про нього", — каже Ольга Сойко.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Святослав Сойко служив у Французькому легіоні. Проте 24 лютого 2022 року він покинув все. Вже 26 лютого Святослав був в Ужгороді і о 8-й ранку прибув до місцевого військкомату.
"Він був такою людиною, що від нього запросто можна було очікувати такого", — каже друг полеглого військовослужбовця Артем Варгаліонок.
"Я не дуже очікував, тому що тоді всі думки у людей були зайняті іншими справами. Але зараз уже, після цього, я розумію, що це було стовідсотково очікувано, що він не міг інакше вчинити", — розповідає друг Святослава Віктор Романов.
Святослав Сойко потрапив до лав Закарпатської 128 гірсько-штурмової бригади. Там став розвідником розвідувального взводу піхотного батальйону. Та вже за місяць від початку повномасштабної війни, 24 березня 2022 року, Святослав загинув в боях з російськими окупантами під час зачистки населеного пункту Мирне на Запорізькому напрямку.
"Треба пам’ятати героїв, пам’ятати людей, які віддали життя за нашу державу", — каже Артем Варгаліонок.
"Це дуже потрібно. Не тільки Святослава, а всіх героїв, які, на жаль, загинули, які отримали поранення, які просто служили. Всіх ми, звичайно, зобов’язані пам’ятати", — додає Віктор Романов.
Меморіальну дошку встановили за підтримки Холмківської громади, а виготовили її місцеві художники.
"Наші діти, наші внуки мають пам’ятати, що хлопці, які проживали разом з ними по сусідству, навчалися у простих сільських школах, пішли захищати нашу державу, захищати їх, щоб їхнє майбутнє життя було спокійним і безпечним", — каже голова Холмківської громади Тетяна Вачиля.
"Мені дуже приємно, що його друзі, з якими він дружив, коли вчився в університеті, до цього часу запрошують нас на вшанування його дня народження, ми з ними зустрічаємось. І найголовніше — мені пишуть друзі його з Французького легіону. Вони стараються української мовою мені писати повідомлення. Дуже це мені приємно. Багато з них казали, що обов’язково приїдуть в Україну як закінчиться війна. І думаю, що дасть Бог, і вони приїдуть і на могилу сходять до нього", — розповіла мама Святослава Ольга Сойко.
Посмертно Святослава Сойка нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня. На честь полеглого військовослужбовця у серпні 2024-го року в Ужгороді перейменували вулицю, яка раніше називалась Білоруська. Похований Святослав Сойко на Алеї слави в Ужгороді.
